Author: Team Genomics

#HumansOfGenomicsUA з учасницею спільноти Віталіною Башинською (🔗 LinkedIn).

---

Я працюю в Інституті громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України. Намагаюся поєднувати наукову діяльність і роботу в індустрії, аби було за щось жити.

Моє життя — це постійний пошук колаборацій і хоч якихось грошей на дослідження.

Я не впевнена, що можу радити свій шлях. Однак, водночас не впевнена, що поїхала б з України кудись, де більш розвинуті research infrastructure and funding. Кожному своє.

Я все життя займаюся генетикою.

За кращих часів я вела проєкти з генетичних асоціацій з полігенними хворобами та залучала студентів/молодших науковців для допомоги. Якщо дозволять обставини, то знову шукатиму собі помічників у майбутньому. В індустрії я займалася встановленням секвенування та розробкою наборів.

У мене є навички у wet-lab і в біостатистиці, включно з аналізом відкритих баз даних. У 2015 році вийшло моє review on GWAS in Human Genetics, наразі воно має понад 100 цитувань. Це систематизований огляд основних підходів до повногеномного аналізу асоціації на той час на прикладі розсіяного склерозу.

Нещодавно я повернулася з постдоку у Франції, де за короткий період навчилась аналізу scRNA-seq з нуля.

Це був вдалий вибір лабораторії, адже мені допомагали, пояснювали, надали свої скрипти, розповіли, що потрібно додатково читати й далі, звісно, я сама виправляла баги й модифікувала код під свої завдання.

Проте ще раніше до я двічі потрапляла в токсичні лабораторії та надто довго з них не йшла. Тоді я витрачала багато годин, днів і ночей на купу проєктів без гідної оплати.

Я не раджу йти туди, де немає чіткої комунікації, де ви бачите ознаки токсичності або навіть аб’юзу, де від самого початку змінюють ваші домовленості.

Але, на жаль, ринок праці в Україні досить обмежений і не завжди дійсно є змога все ретельно оцінити та швидко змінити роботу. Стандартна порада: поспілкуватися з current/former працівниками, хоча в реальному житті це не завжди можливо.

Наразі я зробила перерву в індустрійному напрямку, аби можна було поїздити по генетичних/біоінформатичних школах. Цього літа я була на EEBG, де ми в команді робили проєкт із network analysis, результати якого були представлені на конференції BioGENext.

---

Від редактора: рекомендую зацінити й надихнутися вибудовуванням української біоінформатичної спільноти на ваших очах.

Публікуємо #HumansOfGenomicsUA з учасницею спільноти Анастасією Горловою (LinkedIn).

---

Привіт усім, мене звати Настя. Зараз я живу в Німеччині, але мої друзі жартують, що справжньої Німеччини я не бачила. Чому так? Бо працюю я у великому інтернаціональному інституті, де вітаються люди всіх національностей та підтримується мультикультурність. Інститут цей — EMBL (European Molecular Biology Laboratory) Heidelberg.

У Гайдельберзі знаходиться головна філія інституту, і ще пʼять розташовані у різних містах Європи та Англії. Разом вони забезпечують блискучі умови (матеріальні та нематеріальні) для існування якісної науки. Усі філії надають інструменти та сервіси для:

• структурної біології: electron microscopy and light microscopy facilities;
• мультиоміки: genomics facilities, proteomics facilities, metabolomics facilities, flow cytometry facilities;
• важких компʼютерних обчислень: high performance cluster;
• тощо-тощо-тощо…
  Усе обладнання доступне для ваших експериментів. Для співробітників, охочих працювати за інструментом, проводять якісне навчання.

У EMBL знайти собі місце може будь-хто: біологи, хіміки, фізики, інженери та спеціалісти інших галузей. Усе це велике комʼюніті працює над тим, аби відкривати нові горизонти у сферах геноміки, протеоміки, біології розвитку, клітинної та системної біології (Гайдельберг), структурної біології (Гайдельберг, Гамбург, Гренобль), нейробіології та епігенетики (Рим), біології тканини та моделювання захворювань (Барселона), біоінформатики (Гайдельберг, Хінкстон) та в багатьох інших дотичних галузях.

А ще, окрім неймовірної науки, EMBL вирізняється атмосферою та способом взаємодії. Ти будуєш дружні стосунки не лише зі своїми однолітками, а й зі старшими колегами, також можеш вільно спілкуватися з очільником будь-якої лаби й не відчувати барʼєру та напруження стосовно “статусу” співрозмовника.

Оскільки я базуюсь в Гайдельберзі, то можу розказати трохи більше саме про це місце. EMBL тут — це величезний модерний кампус на схилі, оточений зеленим лісом, тут найкраща їжа в їдальні (я не збрешу, якщо скажу, що на рівні хорошого ресторану), приємні лаунж-зони для співробітників, періодичні вечірки, а також безкоштовне пиво з піцою щопʼятниці для заохочення нетворкінгу 😉
Одна з тих речей, що подобаються мені найбільше стосовно EMBL у Гайдельберзі — це ATC (Advanced Training Center), де щорічно проводиться купа конференцій. Якщо ти знаходишся в кампусі на час проведення чергової крутої події, можна прийти і послухати провідних науковців світу, а після їх виступу побалакати з ними за кавою.

Потрапити в це середовище можна на стажування, PhD, Postdoc або на будь-яку іншу відкриту позицію. Стажування можливе завдяки написанню листів очільникам лабораторій, які вас цікавлять. Багатьом з них потрібні люди для численних проєктів. Багато з них мають фінансування, тож за стажування можуть платити гроші. Часто це зарплата, яка відповідає прожитковому мінімуму. Онлайн стажування також можливі, особливо, якщо ви займаєтеся біоінформатикою. Щодо PhD, то в EMBL існує ціла програма для щорічного рекрутингу студентів — EIPP. Дуже рекомендую її спробувати, якщо PhD — це те, що вас цікавить. Отож не соромтеся написати email у лабу вашої мрії — імовірність туди потрапити існує завжди 😉

Я була б рада вітати в EMBL більше гостей з України, і було би класно, якби наше представництво тут росло та зміцнювалося. Про всі-всі плюшки EMBL у малому повідомленні не розповіси, тож залюбки відповім на ваші додаткові запитання 😉

---

Нам цікаво дізнатися чим живе наша спільнота. Є чим поділитися про себе, що могло б допомогти або надихнути інших на їх кар’єрному шляху? Напишіть сюди: team-genomics@genomics.org.ua і давайте поспілкуємося про публікацію.

---

▶️ Геноміка ЮА попросила декількох людей з нашої спільноти поділитися чимось цікавим зі своєї роботи, навчання або просто досвідом, який може бути корисним для інших. Маєте що розповісти про себе? Напишіть сюди: team-genomics@genomics.org.ua і давайте поспілкуємося про публікацію #HumansOfGenomicsUA.

---

Bonjour, je m’appelle Valeriia. Пишу записку вам з Шербруку (Квебек, Канада). Тут зима триває пів року і напівфабрикати — звична їжа місцевих. Але також тут крута science.

Якщо ви працюєте в західних інститутах/компаніях, то я вас не здивую. Усі знають про наукові здобутки всіх в установі, всі співпрацюють з усіма, і (особливо в Канаді) всі з усіма привітні.

Університет Шербруку — не найконкурентніший у провінції, але він дійсно піклується про доброустрій. Тут є research facilities від клітинних культур до очищення білків та магазин з усім лабораторним пластиком і не тільки. Студентська стипендія дозволяє не працювати (щоправда, тусити кожної п’ятниці не вийде). Маєш певні результати та хочеш на конференцію? Дуже вірогідно, що твій науковий керівник усе оплатить.

Про культурний шок українського студента в Канаді можна писати ще довго, та давайте про science. Інститут, у якому я працюю (IRCUS), спеціалізується на дослідженні раку. Але насправді тут вивчається багато чого паралельно і це супер допомагає навчатися різноманітних технік і галузей. Навіть у нашій лабі під керівництвом професорки Marie Brunet ми робимо scRNA-seq, протеоміку, геноміку, машинне та глибоке навчання, а ще трохи еволюцію і молекулярку в мокрій лабі.

Ось ще один приклад того, чим тут займаються. OpenProt — це база альтернативних білків, випечена в Шербруку. Що за альтернативні білки? Це всі ті, що відсутні в UniProt, але теоретично можуть експресуватися. OpenProt збирає доказ їх експресії з сотень мас-спектрометричних наборів даних та Ribo-seq. Виявляється, є тисячі білків, які ми ігноруємо, якщо покладаємося тільки на UniProt. Біоінформатика в цьому місці квітне, різноманітність досвіду вітається, тому тут радо приймають іноземних студентів. Основне — показати свої passion and enthusiasm і тоді тобі радо допоможуть у кар’єрі й дадуть гроші.

Те, що важливо в Канаді, в Україні зазвичай не вчать: вміння захоплююче писати та презентувати. Стандарти презентації в Україні: побільше заскладної інформації й тяжкої термінології, все дуже серйозно, текст на пам’ять. Тим часом у Канаді: залишай лише найважливішу інформацію, розповідай як історію, пояснюй ключові терміни як школяру, імпровізуй і жартуй.

Підсумок: хочете знати більше — запросіть на дистанційну каву/пиво — розповім :3

Післяслово: захоплення біоінформатикою було моїм квитком у Канаду. І якнайкраще я змогла це продемонструвати в мотиваційному листі через вклад у спільноту Геноміки ЮА.
🔗 LinkedIn Валерії

---